Необхідністю встановлення стабілізатора напруги в мережу електроживлення житлового або виробничого приміщення можна нехтувати доти, доки не «згорить» дороге електрообладнання. Окрім того, стабілізатор істотно скорочує витрати на електроенергію. Ця можливість відома фахівцям давно, однак вона стала доступною доволі недавно.

Наявність напруги в мережі далеко не завжди є достатньою умовою для нормальної роботи будь-якого устаткування – і побутового, і виробничого. Всі електроприлади розраховані на живлення електроенергією, яка відповідає стандартам. Якщо трапляються провали напруги, високовольтні імпульси, гармонічні й імпульсні збурення, електроприлади не можуть нормально функціонувати (у випадку спаду напруги тьмяно горить світло, переривається робота побутової техніки, апаратури зв’язку). Такі прилади, як пральні машини, холодильники, СВЧ-печі й комп’ютери, в умовах низької напруги взагалі не можуть працювати. При перевищенні напруги прилади перегоряють, причому часом незалежно від того, увімкнені вони в момент аварії, чи ні. А збій у роботі автономного тепло- і водопостачання заміських будинків і котеджів, а також водяних насосів, водонагрівальних котлів, охоронних систем може призвести до їхньої зупинки й поломки.

Зазвичай, що електропостачальні організації, щоб забезпечити всіх споживачів, під’єднаних до однієї протяжної лінії, на вхід подають завищену напругу, тобто у половини споживачів у мережі не 220 В, а 240 В і більше. У результаті наші електроприлади працюють в екстремальних умовах, що скорочує термін їхньої служби, а ми при цьому маємо додаткові витрати на оплату зайвої електроенергії. Ціна електроенергії рік у рік зростає, усе помітнішою стає частка її вартості в собівартості товарів, тому питання економії електроенергії ставатиме дедалі важливішим.

Основні неприємності, пов'язані з неякісною електроенергією, усувають стабілізатори напруги. Завдяки постійній підтримці номінальної із заданою точністю напруги на вході електроспоживача забезпечується не тільки нормальна робота приладів, але й продовжується її термін, заощаджується електроенергія.

Стабілізатори напруги можуть використовуватися для під’єднання комп’ютерів, оргтехніки, торговельного устаткування, вимірювальної техніки, апаратури зв'язку, побутової техніки, для стабілізації напруги в електромережах дачних будинків, міських квартир і офісів, систем освітлення, виробничих цехів тощо.

Як вибрати стабілізатор напруги?

У загальному випадку вибір стабілізатора напруги є непростим завданням навіть для людини, що розуміється на електропостачанні. Порада незацікавленого фахівця може заощадити багато коштів.

Проте є загальні рекомендації, які допоможуть зорієнтуватися в цьому питанні.

Для цього потрібно відповісти самостійно або за допомогою грамотного електрика на кілька запитань. Перше з них: «А взагалі чи треба встановлювати стабілізатор напруги»? Щоб з’ясувати це, треба здійснити кілька заходів.

Виміряти напругу в мережі, як фазну так і лінійну, кілька разів упродовж доби протягом декількох днів, наприклад, двох будніх і двох вихідних.

Для вимірювання використовуйте прилад, що вимірює істинно діюче значення: в описі імпортних цифрових приладів це позначається як True RMS , за результатами вимірів можливі варіанти рішень.

1. Якщо за час вимірювань фазна напруга не виходила за межі 205 - 235 В і не помітно неприємного миготіння світла, то встановлення стабілізаторів напруги, ймовірно, виправдане тільки для живлення особливо відповідальних споживачів і дорогих електроприладів, причому стабілізатори треба використовувати високоточні з регулюванням вихідної напруги, які забезпечать комфортні умови роботи такої техніки. Встановлювати стабілізатори з точністю підтримування вихідної напруги +/-5% не варто – краще встановити трифазний пристрій контролю напруг, що захистить від усяких несподіванок. Якщо в одній з фаз напруга постійно помітно відрізняється, поставте стабілізатор тільки на цю фазу й виставте на ній напругу таку ж, як у двох інших.

2. Якщо напруга виходить за межі 205–235 В, різко змінюється помітні мерехтіння джерел світла, але його значення у фазах залишається в діапазоні 195–245 В, то в такій ситуації встановлення стабілізаторів бажане для всіх електроприймачів, а для джерел світла обов’язкове.

3. Напруга в мережі може бути як завгодно довго нижчою 195 В або вищою від 245 В, при цьому, упродовж доби рівень напруги може змінюватися неодноразово – від номінального значення до максимального. У такій мережі без стабілізаторів напруги користуватися електроприладами не можна, вихід їх з ладу – справа часу.

Зупинимося на боротьбі з таким явищем, як миготіння світла через коливання напруги. Річ у тому, що людське око зауважує зміну освітленості при різкому коливанні напруги в мережі всього на 1% за 0,02 с. Забезпечити таку швидкість реакції стабілізатора непросто, тому від різких коливань напруги мережі повністю не захищає навіть високоточний стабілізатор. У такому разі треба шукати винуватця миготіння світла: можливо, це поганий контакт, але найчастіше такі проблеми створює зварювання.

Визначившись із необхідністю придбання стабілізаторів напруги в принципі, можна переходити до наступного етапу, тобто скільки придбати, з якими характеристиками й куди ставити.

Тут треба відповісти, щонайменше, натакі питання:

- Чи потрібен обов’язково трифазний стабілізатор чи можна обійтися однофазним?

- Якої потужності необхідно вибрати стабілізатор або стабілізатори?

- Яка температура й вологість у приміщенні, де планується їх встановити?

Перше запитання може відпасти, якщо ввід в будинок, квартиру або офіс однофазний і трифазний – споживачів не можна вмикати в таку мережу. Якщо ввід трифазний, треба уточнити наявність навантаження, що вимагає трифазного підключення, або можливість появи такого у найближчому майбутньому. Наявність трифазного навантаження потребує встановлення трифазного стабілізатора.

Друге запитання важливе як з технічної, так і з фінансової точки зору. Заниження потужності буде надалі обмежувати під’єднання електроприладів і викликати перевантаження стабілізаторів, а невиправдане завищення призводить до зайвих витрат.

Є два варіанти – стабілізатор напруги можна поставити індивідуально кожному електроприймачу, а можна встановити один загальний стабілізатор для всіх. Перший варіант дорогий і незручний для практичного застосування. Другий варіант кращий, потужність стабілізатора потрібна менша, ніж сумарна потужність електроприймачів, тому що ніколи не відбувається їхнього одночасного вмикання, але він вимагає правильного визначення розрахункового навантаження. Це може зробити тільки фахівець. При визначенні потужності стабілізатора завжди треба враховувати, що багато електроприладів, передусім, електродвигуни, у момент пуску й приймання навантаження споживають струм з мережі в кілька разів більший, ніж у сталому режимі роботи.

Умови встановлення мають значення, тому що для стабілізаторів завжди обумовлюються умови експлуатації за температурою й вологістю.

Ще раз наголосимо, що все наведене вище – тільки загальні рекомендації, у житті проблеми, зазвичай, складніші, їхнє раціональне рішення без залучення фахівців буває неможливим.

Щоб вибрати модель стабілізатора напруги за потужністю, необхідно знати повну споживану потужність навантаження. Потужність, споживану конкретним пристроєм, можна довідатися з експлуатаційної документації на даний пристрій.

Споживану потужність того або іншого приладу або пристрою можна орієнтовно визначити з табл. 1.

 Таблиця 1

Типи стабілізаторів напруги змінного струму

Всі наявні на ринку стабілізатори напруги змінного струму можна умовно поділити на наступні типи:

- стабілізатори зі східчастим регулюванням (східчасті коректори напруги);

- ферорезонансні стабілізатори;

- електромеханічні стабілізатори;

- стабілізатори з підмагнічуванням;

- стабілізатори з фазовим регулюванням;

- стабілізатори з дискретним ВЧ-регулюванням.

Стабілізатори зі східчастим регулюванням є найширшим класом пристроїв, що забезпечують підтримання вихідної напруги з потрібною точністю. Принцип стабілізації заснований на автоматичній комутації (перемиканні) секцій (обмоток) автотрансформатора (або трансформатора) за допомогою силових ключів (реле, тиристорів, симисторів). Внаслідок низки переваг східчасті коректори напруги найбільш поширені на ринку стабілізаторів.

Ферорезонансні стабілізатори засновані на використанні ефекту ферорезонансу напруги в контурі «трансформатор – конденсатор», що забезпечує безперервне регулювання вихідної напруги в певних межах зміни навантаження. Нині застосовуються обмежено через певні недоліки.

Електромеханічні стабілізатори є стежівною системою, у якій використовуються електродвигун й автотрансформатор. Така система дає змогу безупинно й плавно регулювати вихідну напругу без спотворення її синусоїдальної форми. Оскільки такі стабілізатори мають досить низьку швидкодію й вимагають регулярного технічного обслуговування, галузь їхнього застосування досить обмежена.

Стабілізатори з підмагнічуванням засновані на компенсації зміни напруги мережі шляхом регулювання коефіцієнта трансформації за рахунок локального підмагнічування стрижнів автотрансформаторів зі спеціально виконаним магнітопроводом і системою обмоток. Підмагнічування здійснюється за допомогою тиристорного регулятора. Такі стабілізатори характеризуються високими перевантажувальними здатностями, але мають обмежений діапазон регулювання й підвищений коефіцієнт спотворення синусоїдальної форми вихідної напруги порівняно зі східчастими коректорами напруги.

Стабілізатори з фазовим регулюванням побудовані на тиристорах з керуванням ними фазовим методом. Характеризуються високим рівнем спотворення вихідної напруги, вузьким діапазоном регулювання, підвищеним шумом при роботі, наявністю перешкод, генерованих у мережу живлення. Нині не випускаються.

Стабілізатори з дискретним високочастотним (ВЧ) регулюванням засновані на використанні швидкодіючих силових транзисторів. Є перспективним напрямом розвитку стабілізаторів, нині перебувають на стадії розробок, у промисловому виробництві не використовуються.

У табл. 2 наведені дані про переваги та недоліки наведених типів стабілізаторів

Таблиця 2

За своєю ефективністю й широтою функціональних можливостей на ринку стабілізаторів найбільшим попитом користуються пристрої східчастого типу. Схемотехніка цього типу стабілізаторів дала змогу досягти здавалося б, недосяжного – точності стабілізації величиною 0,5%! При цьому єдиний їх недолік (див. табл. 2.) перестав бути таким, тому що плавність їхнього регулювання стала порівнянною із плавністю електромеханічних стабілізаторів, тобто в межах 1В.

Просмотров: 2158

Дата: Пятница, 04 Марта 2011

Стабилизатор напряжения CONSTANTA Lite СНCО-11000

Однофазный нормализатор сетевого напряжения CONSTANTA Lite CНСО-11000

мощностью до 11 кВт предназначен для коррекции напряжения в промышленных и бытовых сетях электроснабжения с номинальным напряжением 220 вольт. Погрешность ±4%, масса - 23 кг, габариты: 265х475х150мм

5.720,00 грн

+доставка

Стабилизатор напряжения НОНС-10000 Flagman (10 кВт)

Высокоточный микропроцессорный нормализатор сетевого напряжения однофазный “НОНС-10000 Flagman” предназначен для коррекции напряжения в промышленных и бытовых сетях электроснабжения с номинальным напряжением 220 вольт. погрешность 1%

11.532,00 грн

+доставка

НОНС-10000-NORMIC

Однофазный нормализатор сетевого напряжения повышенной точности НОНС-10000-NORMIC мощностью до 10 кВт предназначен для коррекции напряжения в промышленных и бытовых сетях электроснабжения с номинальным напряжением 220 вольт.

6.048,00 грн

+доставка

НОНС-5500 BREEZE

Стабилизатор нормализатор сетевого напряжения однофазный НОНС-5500 BREEZE предназначен для коррекции напряжения в промышленных и бытовых сетях электроснабжения с номинальным напряжением 220 В.

3.630,00 грн

+доставка