Стабілізатори напруги

Стабілізатор напруги – складне електротехнічне обладнання, яке забезпечує та підтримує стабільність напруги в електромережі в межах прийнятої норми, яка складає 220 В. Стабілізатори напруги захищають електроприлади від перепадів, нестабільної напруги в мережі та забезпечують їм довгострокову експлуатацію. Сьогодні настав такий час, коли електроенергія використовується у всіх сферах життєдіяльності, її використовують для створення інших видів енергії (механічної, теплової), також вона має багато інших властивостей. Електроприлади працюють в нормальному режиму лише тоді, коли електроенергія перебуває в певних рамках та має певні параметри (напруга, частота, форма сигналу), тому для нормальної роботи їм потрібна електрична енергія з певними параметрами. Нажаль стан електромереж не завжди дозволяє отримувати якісний струм. Це може бути зв’язано з тим, що ваша мережа знаходиться на великій відстані від трансформатора або з тим, що на лінії присутнє велике навантаження, що робить її нестабільною. Можливі й інші варіанти порушень електропостачання, але зрозуміло одне – при неякісній електричній енергії прибори не можуть функціонувати з повною корисністю. У промислових мережах змінного струму часто виникають недопустимі відхилення напруги (з перевищенням верхньої межі напруги - 242 В і нижньої - 187 В), деякі прибори мають захист від перевищення максимально допустимої напруги, а прилади, які його не мають частіше за все виходять з ладу. Також порушення відображається на  терміні експлуатації приборів. Досвід показує – при нестабільній напрузі та порушеннях в електромережі електроприбори працюють в середньому в 1,5 рази менше. Спеціально для вирішення таких проблем були створені стабілізатори напруги. Стабілізатор напруги автоматично підтримує стабільну та якісну електроенергію, надаючи різносторонній захист електроприладам

Типи стабілізаторів напруги:

Електронні стабілізатори (семісторні) - найбільш розповсюджений тип стабілізаторів. Схема базується на комутації виводів автотрансформатора за допомогою силових ключів. Вторинна обмотка їх трансформатора має виводи з різними коефіцієнтами трансформації, які перемикаються автоматично при зміні напруги мережі. Перевагами таких стабілізаторів напруги є безшумність роботи, можливість створення швидкодіючих схем регулювання напруги, широкий діапазон стабілізації вхідної напруги, довговічність експлуатації за рахунок відсутності механічно-рухливих деталей. Стабілізатори цієї групи є високоточними, в середньому вони підтримують напругу з відхиленням всього 2,5% (220±2,5%). Електронні стабілізатори напруги є повністю автоматичними, не потребують подальшого обслуговування та розраховані на 24-годинний режим роботи, 365 днів на рік.

Електромеханічні стабілізатори напруги. В основі електромеханічних стабілізаторів лежить регульований автотрансформатор, який вмикається у первинну обмотку вольтодобавляючого трансформатора. Вторинна обмотка вмикається у розрив фази мережі. Вхідна напруга знаходиться під постійним наглядом, при її відхиленні від номінального значення змінюється характеристика автотрансформатора. Така схема дозволяє плавно регулювати напругу без переривання фази і без спотворення синусоїди. Цей стабілізатор напруги достатньо компактний і придатний для будь-якого навантаження. Застосовується як побутовий стабілізатор напруги, у банках, промислових об’єктах, медичних установ. Перевагами цих стабілізаторів напруги є великий робочий ресурс, висока точність утримання вихідної напруги - до 220 ± 1%, найвищий коефіцієнт віддачі (98-99%), не створюють перешкод в мережі та не спотворюють синусоїду, велика навантажувальна здатність, можливість організації систем з широким діапазоном потужностей від 0.3 кВА до 2 МВА широкий діапазон стабілізації вхідної напруги (в середньому 140-260 В), відсутність електронних блоків. Недоліками такого типу стабілізаторів є низька швидкість реакції на зміни в електромережі (приблизно 2с.) та великі масо-габаритні показники порівняно із ступеневими коректорами напруги.

Релейні стабілізаторі напруги. Схема базується на комутації виводів автотрансформатора за допомогою релейних ключів. Основною перевагою використання в стабілізаторах напруги таких ключів є висока стійкість до імпульсних перенапруг. Виробники сучасних реле гарантують у середньому до 6 млн. перемикань при номінальному струмі, це забезпечує безаварійну роботу стабілізатора протягом тривалого часу. До переваг даного типу стабілізаторів напруги належать: відносно низька вартість, широкий діапазон вхідної напруги, незначні перешкоди та спотворення синусоїдності напруги, малі габарити. До недоліків такого типу стабілізаторів напруги належать дискретність регулювання (напруга на виході змінюється “ступенево” у межах заданого діапазону), переривання напруги у процесі регулювання (обмеження застосування для високоіндуктивних та високоємнісних навантажень, скажімо, у лампах денного світла, блоках керування газовими котлами тощо).

Вибір стабілізатора напруги:

Потужність стабілізатора напруги. Щоб визначити потужність стабілізатора потрібно підрахувати сумарну потужність техніки, що буде підключена до нього одночасно. Заниження потужності може обмежувати кількість  приладів, що підключають, і викликати перевантаження стабілізатора, що приводить до виходу його з ладу. Слід зазначити, що ціна стабілізатора напруги прямо пропорційна його потужності, тому для економії засобів дуже важливо правильно визначити необхідну потужність стабілізатора.

Діапазон вхідних робочих напруг. Протягом  доби напруга в мережі може значно коливатися, це приводить до передчасної поломки електротехніки. Дуже важливо щоб параметри електроживлення відповідали пропонованим вимогам виробників техніки до свого обладнання. Без споживання додаткової енергії стабілізатор напруги на виході вирівнює її до 220 В, незважаючи на його значення на вході,. Знаючи яка зміна напруги в мережі, рекомендується вибирати стабілізатор, що відповідає або навіть перекриває цей діапазон по вхідній напрузі. Наприклад, якщо зміна напруги відбувається в межах 195-245 В, то використання побутового стабілізатора напруги для побутових приладів дуже потрібно, а для джерел світла просто обов'язково, адже така зміна значно впливає на яскравість ламп накалювання.

Кількість фаз. Для домашніх умов, зокрема  квартир, а також  офісів, в основному використаються однофазні стабілізатори напруги, оскільки ввід в приміщення однофазний, всі споживачі однофазні й  за таких умов трьохфазний стабілізатор підключити неможливо. Якщо ввід трьохфазний, то варто враховувати наявність навантаження в мережі - для трьохфазного навантаження відповідно потрібен трьохфазний стабілізатор. Варто звернути увагу, що більшість 3-фазних стабілізаторів, комплектуються по модульному типу, тобто із трьох однофазних стабілізаторів напруги. Тому при обриві однієї з фаз, дві  фази, що залишилися, будуть працездатні.

Точність і час стабілізації напруги. Для більшості видів побутового обладнання висока точність стабілізації електроенергії не потрібно. Але потрібно враховувати, що навіть невеликі різкі коливання в мережі можуть привести до дискомфорту й неправильної роботи електротехніки. Тому краще зупинити свій вибір на стабілізаторах напруги із плавною або більш точною стабілізацією.

Габарити. Після підбору стабілізатора напруги за основними критеріями, необхідно звернути увагу  на габарити й вагу стабілізатора. Також існує класифікація по розміщенню: напольні, настільні й настінні. На щастя розмаїтість габаритів і типів виконання стабілізаторів напруги дуже велика, тому Ви завжди зможете підібрати для себе оптимальне рішення.

Дотримання наведених вище рекомендацій дуже важливо при виборі стабілізатора напруги змінного струму. Але при виникненні додаткових питань обов'язково звертайтеся до наших фахівців, які допоможуть зробити правильний вибір.